У який спосіб опинився в П’яченці шедевр з шедеврів геніального живописця, лишається гадати і думати. Через якихось два – три роки після його створення несподівано для учнів і друзів Рафаель помер. Папа незадовго перед тим обіцяв йому кардинальську шапку, Бібієна настирливо сватав свою родичку. У заповіті художник передусім подбав про матеріальне забезпечення жінки, яку кохав і яка надихнула його на створення “Сікстинської мадонни”. Така увага і співчуття гордості знаменує новий підхід до особистості, розкріпачення її від духовної тиранії церкви. Гордий дух був властивий всім великим митцям Ренесансу і самому Данте в першу чергу.
Правлячі кола Польщі, Угорщини, Туреччини своєю колоніальною політикою затримували розвиток національної культури українського народу. Польська агресія поставила український народ перед загрозою повної денаціоналізації. Очевидно, що в основі розвитку італійських міст лежали причини різного характеру, але саме міська культура створила нових людей. Однак самоствердження особистості в епоху Ренесансу не відрізнялося тільки вульгарно-матеріалістичним змістом, а мало ще і духовний характер.
Культура Північного Ренесансу
Традиційний фактор впливу античної культури для Північного Ренесансу незначний, він в ній сприймається опосередковано. Тому в більшості його представників легше знайти сліди не до кінця зжитої готики, ніж знайти античні мотиви. Долі лідерів Північного Ренесансу міцно зв’язані з рухом Реформації і Селянською війною. Вік Північного Ренесансу був недовгим, але його вплив на європейську культуру відчувається і сьогодні. Національна ідентичність у післяренесансний період нерозривно пов’язується з конфесійною належністю.
Смотрицького , але вершиною розвитку панегіричного жанру в українській літературі раннього бароко був твір Олександра Митури «Візерунок цнот…» , присвячений засновнику Київського культурно-освітнього осередку Є. Особливою бароковою урочистістю й насиченістю змістових нюансів відзначаються панегірики П. Могилі, авторами двох з яких колективно виступили друкарі Києво-Печерської лаври, а автором третього був викладач колегіуму С.Почаський.
Популярні книги
На рубежі XIV-XV століть Німеччина була роздроблена, що сприяло живучості феодальних устоїв. На прикладі творчості багатьох художників можна простежити, як формувалася Відродження в Німеччині. Розуміння простору, золотий фон, виписування головного – говорить про відсутність послідовності в художньому світогляді у цих майстрів і зв’язку з середньовічною традицією. «Поглиблена релігійність», яка призвела німців до Реформації, мала величезний вплив на мистецтво. На відміну від європейського Ренесансу, в Україні різні http://jkg-portal.com.ua/ru/publication/one/polovina-dohodv-kijan-pde-na-oplatu-komunalki-43935 види мистецтва і жанри літератури не набули такого рівня розвитку й поширення, насамперед це живопис і скульптура, професійна музика, світська література. Проте ми маємо чудові зразки іконопису й стінних розписів, твори полемічної літератури, неперевершені народні героїчні думи, історичні пісні, високий рівень освіти різних верств населення. Сьогодні ми лише поверхово познайомилися з титанами епохи Відродження, з іменами великих гуманістів, які у своїй творчості, у наукових працях та відкриттях возвеличили людину.
Доба Відродження вражає нестримним злетом фантазії, величним піднесенням духу, вірою у творчі можливості людини. Культура Відродження (Ренесансу) становить не надто довгу епоху. Хронологічно європейське Відродження триває близько чотирьох століть – кінець ХІІІ ст. Й охопило Італію, Іспанію, Францію, Німеччину, Англію, Угорщину, Польщу, Чехію, північну Хорватію. Поміркуйте, як соціально-культурний простір Відродження вплинув на формування та розвиток нових мистецьких жанрів і напрямів. Отже, новітні стильові тенденції епохи Відродження були помітні фактично у всіх видах мистецтва, зокрема в музичному.
Навігаційне меню
Для наступного етапу творчості Брейгеля характерні сцени, перевершуючі своєю зловісною фантастичністю картини Босха. У 1561 він пише «Тріумф смерті», де люди намагаються сховатися в гігантській мишоловці зі знаком хреста від вбиваючих їх скелетів. На картині «Шалена Грета» ми бачимо затягнуте червоним маревом небо, виповзаючих на землю страшних істот, голови з величезними очима, виникаючими з розвалини і людей, що вже не шукає порятунку.
Він тонко відчував красу світу, відкритого Ренесансом, але боявся її гріховності. Усім своїм мистецтвом Мікеланджело хоче нам показати, що найкрасивіше в природі – людська фігура, більше того, що без неї краси взагалі не існує. Для возвеличення людини у всій її духовній і фізичній красі Мікеланджело ставив вище усіх інших мистецтв скульптуру. Про скульптуру він говорив, що це перше із мистецтв, тому що Бог виліпив із землі фігуру першої людини – Адама. «Ось брила мармуру, – говорив Мікеланджело, – краса закладена в ній, треба тільки відсікти все лишнє». Тоді гуманістами називали людей, які вивчали не науки про божественне (studia divina — науки божественні), як у середньовіччі, а науки про людину (studia gumanitatis — науки людські). Але з часом ця назва набирає широкого змісту і визначає вже всю систему поглядів і переконань передових людей Ренесансу.
Отож мистецтво цього регіону було пов’язане з благочестям та громадською доброчинністю. Воно прагнуло до наукового дослідження Біблії, було менш блискучим та вражаючим, але більш ґрунтовним, ніж італійське. Вплив античності на культуру Північного Відродження незначний. У більшості представників тут легше виявити сліди готики, ніж античні мотиви. Античність позначилася на формуванні провідної ідейної течії доби Відродження — ренесансного гуманізму. Його журливість (печаль) можна визначити як прояв пристрасного інтересу до земного життя.
Його пейзажі відрізняються достовірністю, в них можна роздивитися реальний ландшафт Німеччини (наприклад, «Ходіння по водах», ок. 1435). Однак, його роботам не вистачає композиційної цілісності, часто деталі картини здаються не пов’язаними між собою. У Німеччині розквіт ренесансного мистецтва був короткочасним. У ньому, як і в мистецтві Нідерландів, переплітаються старі традиції з новими тенденціями, запозичені італійські риси змішуються з національними, а гуманистические ідеали поєднуються з релігійними мотивами. Релігійність переважає в творах художників, лише зрідка поступаючись світським рисам (Конрад Віц, Марк Шонгауер).